- вибухання
- -я, с.Дія за знач. вибухати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вибухання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
детонатор — а, ч. 1) Вибухова речовина, яка в разі вибухання викликає детонацію іншої вибухової речовини. 2) Капсуль, запал для здійснення вибуху. •• Детона/тор чого про те, що викликає, породжує які небудь явища, події … Український тлумачний словник
кардокс — у, ч. Спосіб безполуменевого вибухання; базується на перетворенні рідкої вуглекислоти у газоподібний стан за рахунок тепла … Український тлумачний словник